Триметоприм і сульфаметоксазол

ЗаBrian J. Werth, PharmD, University of Washington School of Pharmacy
Переглянуто/перевірено трав. 2024

Триметоприм доступний у вигляді монопрепарату або в комбінації із сульфаметоксазолом (сульфаніламідний антибіотик). Ці антибіотики діють синергічно, що дає змогу блокувати послідовні етапи метаболізму фолату в бактерій:

  • Триметоприм (TMP) запобігає відновленню дигідрофолату до тетрагідрофолату.

  • Сульфаметоксазол (SMX) пригнічує перетворення p-амінобензойної кислоти в дигідроптероат.

Така синергічна реакція зумовлює максимальну антибактеріальну активність, яка часто є бактерицидною.

Триметоприм/сульфаметоксазол (TMP/SMX) доступний у вигляді фіксованої комбінації в співвідношенні 1:5 (80 мг TMP плюс 400 мг SMX або таблетки з подвійною дозою — 160 мг TMP плюс 800 мг SMX).

Фармакокінетика TMP та SMX

Обидва антибіотики добре всмоктуються після перорального прийому та виділяються із сечею. Період напіввиведення із сироватки становить приблизно 11 годин; лікарський засіб добре проникає в тканини організму та біологічні рідини, у тому числі спинномозкову рідину. TMP концентрується в тканині передміхурової залози.

Показання до застосування TMP і SMX

TMP та TMP/SMX є активними проти наступних мікроорганізмів:

Комбінація TMP/SMX не є активною проти таких мікроорганізмів:

Ентерококи, багато Enterobacterales (раніше Enterobacteriaceae) та Streptococcus pneumoniae є резистентними. TMP/SMX не є клінічно ефективним проти стрептококового фарингіту, викликаного бактеріями групи А, та не запобігає таким наслідкам, як ревматична гарячка.

Таблиця

Монотерапія TMP використовується рідше, але може бути ефективною за наступними показаннями:

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Профілактика та лікування інфекції сечовивідних шляхів у пацієнтів з алергією на сульфонаміди

Протипоказання до застосування TMP та SMX

TMP/SMX протипоказаний пацієнтам, в яких була алергічна реакція на будь-який із цих лікарських препаратів.

До відносних протипоказань належать дефіцит фолатів, порушення функції печінки та ниркова недостатність.

Застосування TMP та SMX під час вагітності та годування грудьми

Дослідження впливу TMP/SMX на репродуктивну функцію тварин продемонстрували наявність певного ризику (наприклад, вроджені вади). Недостатньо даних щодо застосування цього лікарського засобу під час вагітності в людей. Однак слід уникати застосування TMP/SMX під час першого триместру вагітності (оскільки є ризик дефектів нервової трубки) та на пізніх термінах вагітності. У разі застосування під час вагітності або в новонароджених TMP/SMX підвищують рівні некон’югованого білірубіну в крові та збільшують ризик розвитку білірубінової енцефалопатії в плода або новонародженого. Якщо не вдається уникнути застосування TMP/SMX під час першого триместру вагітності, необхідно додатково призначити препарати фолієвої кислоти (4 мг/добу).

Сульфонаміди проникають у грудне молоко, і їх застосування під час годування грудьми зазвичай не рекомендується.

Побічні ефекти TMP і SMX

До побічних ефектів TMP/SMX належать:

  • Пов’язані із сульфонамідами

  • Дефіцит фолатів

  • Гіперкаліємія

  • Ниркова недостатність

Ниркова недостатність у пацієнтів, ймовірно, є вторинною внаслідок інтерстиціального нефриту або тубулярного некрозу. Крім того, TMP конкурентно пригнічує секрецію креатиніну в ниркових канальцях і може спричиняти штучне підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, хоча швидкість клубочкової фільтрації залишається незмінною. Підвищення рівня креатиніну в сироватці крові частіше спостерігається в пацієнтів з уже наявною нирковою недостатністю, особливо в пацієнтів із цукровим діабетом.

Більшість побічних ефектів такі самі, як і побічні ефекти сульфонамідів. TMP має побічні ефекти, ідентичні SMX, але вони виникають рідше. Найчастіше спостерігається нудота, блювання та висипання. Пацієнти зі СНІДом мають високу частоту побічних ефектів, особливо гарячки, висипання та нейтропенії.

Також може виникати дефіцит фолатів (що призводить до макроцитарної анемії). Застосування фолінової кислоти може запобігти макроцитарній анемії, лейкопенії та тромбоцитопенії, які іноді виникають у разі тривалої терапії TMP/SMX, або таку кислоту можна приймати для лікування цих побічних ефектів.

TMP може зменшувати виділення калію в ниркових канальцях, що призводить до потенційно небезпечної для життя гіперкаліємії.

Зрідка виникає некроз печінки тяжкого ступеня. TMP також може спричинити синдром, що нагадує асептичний менінгіт.

Міркування щодо дозування TMP та SMX

TMP/SMX може підвищувати активність варфарину та рівні фенітоїну, метотрексату та рифампіну.

SMX може посилювати гіпоглікемічну дію препаратів сульфонілсечовини.

Пацієнтам із нирковою недостатністю дозу TMP/SMX слід коригувати. Ці антибіотики слід застосовувати з обережністю в пацієнтів із порушенням функції нирок, при цьому слід розглянути альтернативні препарати.