Лінезолід та тедизолід

ЗаBrian J. Werth, PharmD, University of Washington School of Pharmacy
Переглянуто/перевірено трав. 2024

Лінезолід і тедизолід є оксазолідиноновими антибіотиками.

Лінезолід

Лінезолід — це оксазолідиноновий антибіотик, який діє на таких збудників:

  • Стрептококи

  • Ентерококи, в тому числі ванкоміцин-резистентні ентерококи (VRE)

  • Стафілококи, в тому числі метицилін-резистентні штами S. aureus (MRSA) та інші штами, резистентні до інших класів антибіотиків

  • Мікобактерії, в тому числі Mycobacterium tuberculosis

  • Анаероби, такі як види Fusobacterium, Prevotella, Porphyromonas, Bacteroides і пептострептококи

Протипоказання до застосування лінезоліду

Лінезолід протипоказаний пацієнтам із попередньою алергічною реакцією на нього.

Лінезолід протипоказаний пацієнтам, які приймають інгібітори моноаміноксидази (ІМАО).

Серотоніновий синдром

Лінезолід — це зворотний неселективний інгібітор монаміноксидази (ІМАО). Пригнічення МАО призводить до підвищення рівнів нейромедіатора серотоніну. Отже, лінезолід потенційно може спричиняти серотоніновий синдром (гіперсеротонінергічний стан, що характеризується змінами психічного стану, неврологічними відхиленнями та вегетативною нестабільністю), коли його застосовують у пацієнтів із будь-яким із таких станів:

  • Ендокринологічно активні карциноїдні пухлини

  • Застосування лікарських препаратів із серотонінергічною дією

До таких лікарських препаратів належать селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, ІМАО (наприклад, фенелзин, ізокарбоксазид), трициклічні антидепресанти, агоністи серотонінових рецепторів 1B,1D (триптани), меперидин, метадон, бупропіон і буспірон. Аналіз із використанням даних Системи звітності про побічні явища FDA (FAERS) свідчить про те, що лінезолід, найімовірніше, спричинятиме серотоніновий синдром при застосуванні з циталопрамом (або есциталопрамом) чи метадоном (1). Подальші дані когортних досліджень показують, що лінезолід можна безпечно призначати більшості пацієнтів, які приймають антидепресанти та опіоїди (2, 3). Таким чином, пацієнтів, які приймають такі лікарські засоби та терміново потребують лікування лінезолідом, можна лікувати, якщо вважається, що користь перевищує ризик. Однак, якщо це можливо, слід уникати поєднання лінезоліду з циталопрамом (або есциталопрамом) або метадоном.

Пацієнти, які нещодавно приймали або приймають будь-який серотонінергічний препарат і лінезолід, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо проявів серотонінового синдрому протягом 2 тижнів після припинення прийому лікарського препарату (для флуоксетину — 5 тижнів) або протягом 24 годин після останньої дози лінезоліду.

Лінезолід не досліджували серед пацієнтів із карциноїдним синдромом. Його слід застосовувати лише за умови ретельного моніторингу на предмет симптомів і ознак серотонінового синдрому.

Гіпертензія

Лінезолід не слід призначати таким пацієнтам, за винятком випадків, коли за ними спостерігають на предмет потенційного підвищення артеріального тиску:

  • Пацієнти, які приймають будь-що з наступного: Симпатоміметики (наприклад, псевдоефедрин), вазопресори (наприклад, адреналін, норадреналін) або дофамінергічні препарати (наприклад, дофамін, добутамін)

  • Пацієнти з неконтрольованою гіпертензією

  • Пацієнти з тиреотоксикозом

  • Пацієнти з феохромоцитомою

Довідкові матеріали щодо протипоказань

  1. 1. Gatti M, Raschi E, De Ponti F. Serotonin syndrome by drug interactions with linezolid: clues from pharmacovigilance-pharmacokinetic/pharmacodynamic analysis. Eur J Clin Pharmacol. 2021;77(2):233-239. doi:10.1007/s00228-020-02990-1

  2. 2. Bai AD, McKenna S, Wise H, Loeb M, Gill SS. Association of Linezolid With Risk of Serotonin Syndrome in Patients Receiving Antidepressants. JAMA Netw Open. 2022;5(12):e2247426. Published 2022 Dec 1. doi:10.1001/jamanetworkopen.2022.47426

  3. 3. Mitwally H, Saad MO, Alkhiyami D, et al. Risk of serotonin syndrome in acutely ill patients receiving linezolid and opioids concomitantly: a retrospective cohort study. IJID Reg. 2022;5:137-140. Published 2022 Sep 24 doi:10.1016/j.ijregi.2022.09.008

Застосування лінезоліду під час вагітності та годування грудьми

Дослідження впливу лінезоліду на репродуктивну функцію тварин демонструють певний ризик у разі застосування цього лікарського засобу. Належні, добре контрольовані дослідження з участю вагітних жінок не проводилися. Лінезолід слід застосовувати під час вагітності лише тоді, коли потенційна користь перевищує потенційні ризики для плода.

Невідомо, чи проникає лінезолід у грудне молоко і чи безпечне його застосування під час годування грудьми.

Побічні ефекти лінезоліду

До побічних ефектів лінезоліду належать:

  • Зворотна мієлосупресія

  • Незворотна периферійна нейропатія

  • Зворотна нейропатія зорового нерва

  • Серотоніновий синдром

  • Оборотний лактоацидоз

Оборотна мієлосупресія, у тому числі тромбоцитопенія, лейкопенія й анемія, виникає приблизно в 3 % пацієнтів (відсоток є вищим у новонароджених та маленьких дітей), зазвичай у разі терапії протягом > 2 тижнів. Тому потрібно щотижня проводити загальний аналіз крові, особливо коли терапія триває > 2 тижнів.

У разі тривалого застосування може виникнути периферійна нейропатія та нейропатія зорового нерва, тому за пацієнтами, які отримують тривалу терапію лінезолідом, необхідно спостерігати на предмет таких розладів.

Тедизолід

Тедизолід — це оксазолідиноновий антибіотик зі спектром дії, подібним до спектра лінезоліду, хоча він може бути активним стосовно деяких лінезолід-резистентних грампозитивних коків.

У клінічних дослідженнях ризик розвитку серотонінового синдрому та тромбоцитопенії при застосуванні тедизоліду був нижчим, ніж при застосуванні лінезоліду. Тедизолід, подібно до лінезоліду, може спричиняти значну нейтропенію. Застосування цих оксазолідинонових антибіотиків не рекомендується пацієнтам із кількістю нейтрофілів < 1000 клітин/мкл (< 1 × 109/л), якщо існують прийнятні альтернативи.

Застосування тедізоліду під час вагітності та годування грудьми

Дослідження впливу тедизоліду на репродуктивну функцію тварин демонструють певний ризик у разі застосування цього лікарського засобу. Належні, добре контрольовані дослідження з участю вагітних жінок не проводилися. Тедизолід слід застосовувати під час вагітності лише тоді, коли потенційна користь перевищує потенційні ризики для плода.

Невідомо, чи проникає тедизолід у грудне молоко і чи безпечне його застосування під час годування грудьми.

Додаткова інформація

Може бути корисним наведений нижче англомовний ресурс. Зверніть увагу, що ПОСІБНИК не несе відповідальності за зміст цього ресурсу.

  1. Система звітності про побічні явища FDA (FAERS): плата, яка дозволяє користувачам давати запит даних FAERS