Даптоміцин — це циклічний ліпопептидний антибіотик, який має унікальний механізм дії. Він зв'язується з клітинними мембранами бактерій, спричиняючи швидку деполяризацію мембран унаслідок відтоку калію та пов'язаного з цим порушенням синтезу ДНК, РНК та білка. Результат — швидка загибель бактерій, що залежить від концентрації.
Показання до застосування даптоміцину
Даптоміцин проявляє активність стосовно таких мікроорганізмів:
Грампозитивні бактерії (широкий спектр дії)
Полірезистентні грампозитивні бактерії
Даптоміцин застосовують здебільшого для лікування інфекцій, зумовлених такими мікроорганізмами:
Ванкоміцин- та метицилін-резистентний Staphylococcus aureus
Ванкоміцин-резистентні ентерококи
Однак метицилін-резистентний S. aureus і ванкоміцин-резистентні ентерококи можуть набувати резистентність під час терапії даптоміцином, що призводить до рецидивуючої або персистуючої інфекції.
При пневмонії даптоміцин є менш ефективним, ніж цефтріаксон. Він не рекомендується для лікування захворювань повітряного простору легень (пневмонії), оскільки він може зв'язуватися з легеневим сурфактантом, знижуючи активність даптоміцину в рідині, що вкриває епітелій альвеол.
Протипоказання до застосування даптоміцину
Даптоміцин протипоказаний пацієнтам, в яких була на нього алергічна реакція.
Застосування даптоміцину під час вагітності та годування грудьми
Дослідження впливу даптоміцину на репродуктивну функцію тварин не продемонстрували наявності ризику для плода, а дані, пов’язані з вагітністю в людей, обмежуються окремими повідомленнями про клінічні випадки. Невідомо, якою мірою даптоміцин проникає через плаценту. Залежно від показання та ступеня тяжкості захворювання, застосування даптоміцину під час вагітності може бути доцільним.
Даптоміцин проникає в грудне молоко, але доступність його в разі перорального застосування низька; вплив на немовлят на грудному вигодовуванні невідомий.
Побічні ефекти даптоміцину
До побічних ефектів даптоміцину належать:
Міопатія
Тривале застосування може спричинити зворотну організуючу пневмонію з еозинофільними легеневими інфільтратами, що, ймовірно, зумовлені зв'язуванням даптоміцину з легеневим сурфактантом і накопиченням його в альвеолярних просторах.
Міопатія скелетних м'язів унаслідок застосування даптоміцину часто є зворотною й рідко виникає в разі застосування цього лікарського засобу один раз на добу. Тим не менш, повідомлялося про випадки рабдоміолізу, а одночасне застосування даптоміцину з іншими лікарськими препаратами, пов'язаними з міопатією, такими як інгібітори гідроксиметилглутарил-КоА-редуктази (статини), може збільшувати ризик (1).
Довідковий матеріал щодо побічних ефектів
1. Dare RK, Tewell C, Harris B, et al. Effect of Statin Coadministration on the Risk of Daptomycin-Associated Myopathy. Clin Infect Dis. 2018;67(9):1356-1363. doi:10.1093/cid/ciy287
Міркування щодо дозування даптоміцину
Даптоміцин вводять парентерально один раз на добу. Понад 90 % лікарського засобу зв’язується з білками сироватки крові.
У разі ниркової недостатності потрібно коригувати дозу.
Оскільки даптоміцин може спричинити зворотну міопатію скелетних м'язів, за пацієнтами слід спостерігати на предмет болю або слабкості м'язів, а рівень креатинкінази в сироватці крові слід перевіряти щотижня.
