Фосфоміцин є новим класом антибіотиків із хімічною структурою, що не подібна до інших відомих антибіотиків. Це бактерицидний препарат, який порушує синтез клітинної стінки, пригнічуючи фосфоенолпіруватсинтетазу, перешкоджаючи таким чином утворенню пептидоглікану.
У Сполучених Штатах Америки фосфоміцин доступний лише у вигляді порошку фосфоміцину трометаміну, який можна розчиняти в рідині та приймати перорально. За межами Сполучених Штатів Америки застосовують лікарські форми для внутрішньовенного введення.
Фармакокінетика фосфоміцину
Біодоступність після перорального прийому солі фосфоміцину трометаміну є низькою (приблизно 40 %), тому рівні лікарського засобу в сироватці крові низькі відносно мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Тому фосфоміцин застосовують для лікування неускладнених інфекцій нижніх сечовивідних шляхів, а не пієлонефриту.
Фосфоміцин не зв'язується з білками плазми та широко розподіляється в тканинах. Фосфоміцин виділяється із сечею переважно шляхом клубочкової фільтрації без біотрансформації. Після перорального прийому його рівні в сечі перевищують МІК для чутливих патогенних мікроорганізмів протягом понад 24 годин.
У деяких країнах за межами Сполучених Штатів Америки застосовують лікарську форму фосфоміцину для внутрішньовенного введення, яка може бути корисною для лікування серйозніших інфекцій, у тому числі інфекцій центральної нервової системи, остеомієліту та пневмонії; для лікування таких інфекцій його часто застосовують разом з іншими антибіотиками, такими як бета-лактамні антибіотики.
Показання до застосування фосфоміцину
Фосфоміцин є активним проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, зокрема деяких резистентних до антибіотиків мікроорганізмів, таких як
Staphylococcus aureus, у тому числі метицилін-резистентний S. aureus (MRSA)
Види Enterococcus, у тому числі ванкоміцин-резистентні ентерококи (VRE)
Escherichia coli, включаючи E. coli, що продукує бета-лактамази розширеного спектру (ESBL) і резистентна до фторхінолонів
Застосовувати фосфоміцин перорально слід лише в разі неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів (тобто нижніх відділів), зумовлених чутливими E. coli або ентерококами. Однак внутрішньовенний фосфоміцин (за його наявності) іноді застосовують для лікування інфекцій, викликаних мультирезистентними мікроорганізмами, в інших анатомічних ділянках.
Пероральний фосфоміцин не рекомендується для лікування більшості видів, що не відносяться до E. coli, Enterobacterales або Pseudomonas, навіть у разі неускладнених інфекцій нижніх сечових шляхів (1). Крім того, Європейський комітет з тестування чутливості до антимікробних засобів (EUCAST) не підтверджує граничні точки чутливості для внутрішньовенного фосфоміцину проти P. aeruginosa (2).
Довідкові матеріали щодо показань
1. Tamma PD, Aitken SL, Bonomo RA, Mathers AJ, van Duin D, Clancy CJ. Infectious Diseases Society of America 2023 Guidance on the Treatment of Antimicrobial Resistant Gram-Negative Infections. Clin Infect Dis. Published online July 18, 2023 doi:10.1093/cid/ciad428
2. European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing (EUCAST): Clinical breakpoints - breakpoints and guidance. Доступ здійснено 15 квітня 2024 р.
Протипоказання до застосування фосфоміцину
Суттєвих протипоказань до застосування немає, окрім відомої гіперчутливості до фосфоміцину або будь-якого компонента лікарської форми.
Застосування фосфоміцину під час вагітності та годування грудьми
Фосфоміцин проникає через плаценту, але зазвичай вважається безпечним для лікування циститу у вагітних жінок.
Невідомо, скільки фосфоміцину потрапляє в грудне молоко, тому рекомендується з обережністю застосовувати фосфоміцин в жінок, які годують грудьми.
Побічні ефекти фосфоміцину
Загалом фосфоміцин добре переноситься та має низьку частоту побічних ефектів, які проявляються переважно симптомами з боку шлунково-кишкового тракту (наприклад, нудотою, діареєю).
Міркування щодо дозування фосфоміцину
У разі неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів у жінок застосовують одноразову пероральну дозу фосфоміцину трометаміну 5,61 г (еквівалентна 3 г фосфоміцину), розчинену в рідині. Для лікування інфекцій в інших ділянках може знадобитися триваліший курс лікування.
