Гарячка Оройя та перуанська бородавка — це 2 різні фази інфекції, викликаної грамнегативними бактеріями Bartonella bacilliformis. Гарячка Оройя виникає після початкового контакту, перуанська бородавка виникає після видужання від первинної інфекції. Діагноз встановлюється клінічно та підтверджується посівом крові (при лихоманці Оройя) та іноді біопсією (при перуанській бородавці). Лікування полягає у застосуванні антибіотиків.
(Див. також Загальні відомості про бартонельози)
Є ендемічною лише в Андських горах (на висотах від 600 до 2400 метрів) у Колумбії, Еквадорі та Перу. Як гарячка Оройя, так і перуанська бородавка передаються від людини до людини москітом Phlebotomus.
Гарячка Оройя
До симптомів гарячки Оройя належать підвищення температури тіла та глибока анемія, яка може бути раптовою або індолентною. Анемія переважно гемолітична, але також виникає мієлосупресія. Може виникати біль у м’язах і суглобах, сильний головний біль і часто делірій і кома. Може виникати нашарована бактеріємія, викликана Salmonella або іншими збудниками кишкових інфекцій.
Діагноз гарячки Оройя підтверджується гемокультурами.
Оскільки гарячка Оройя часто ускладнюється сальмонельозною бактеріємією, лікуванням вибору є ципрофлоксацин з цефтріаксоном протягом 14 днів (1). У випадку резистентності до ципрофлоксацину альтернативою є хлорамфенікол у поєднанні з бета-лактамним антибіотиком (наприклад, амоксицилін/клавуланат). Також успішно використовувався азитроміцин.
У пацієнтів, які не отримували лікування, рівень смертності може перевищувати 50%.
Довідковий матеріал
1. Gomes C, Ruiz J. Carrion's Disease: the Sound of Silence. Clin Microbiol Rev. 2017;31(1):e00056-17. Published 2017 Nov 29. doi:10.1128/CMR.00056-17
Перуанська бородавка
Перуанська бородавка проявляється у вигляді численних уражень шкіри, які нагадують бацилярний ангіоматоз — ці припідняті червоні фіолетові вузлики на шкірі зазвичай виникають на кінцівках та обличчі. Вогнища ураження можуть зберігатися від кількох місяців до кількох років і супроводжуватися болем і гарячкою.
Перуанська бородавка діагностується за зовнішнім виглядом, а іноді — за допомогою біопсії, що демонструє дермальний ангіоґенез.
Типовим лікуванням перуанської бородавки є азитроміцин протягом 7–14 днів. Альтернативними препаратами є рифампін один раз на добу протягом 21–28 днів або ципрофлоксацин протягом 14 днів.
Лікування більшістю антибіотиків індукує ремісію, але рецидив є частим явищем і вимагає тривалої терапії.
