Існує багато методів, які дозволяють управити закритий вивих плечового суглоба. Жодна методика не є стовідсотково успішною, тому хірурги повинні володіти кількома техніками.
(Див. також Загальні відомості про вивихи та Вивихи плечового суглоба).
Серед методів управлення переднього вивиху плеча є
Самовправлення методом Давос (техніка Босса-Гользаха-Меттера)
Обертання назовні (наприклад, метод Геннепіна) з відведенням (наприклад, метод Мілха), якщо необхідно
Оригінальний метод Гіпократа (п’ята травматолога в ураженій пахвовій западині для створення протидії) спричиняє травми, і його не слід застосовувати. Метод Кочера, під час якого здійснюється активний вплив на плечову кістку, також має високий ризик ускладнень і тому не повинен застосовуватися.
Методи вправлення переднього вивиху зазвичай використовують аксіальне обертання та/або обертання назовні. Не існує єдиного ідеального або переважного методу. Найголовніше, особи, які надають допомогу, повинні ознайомитися з декількома методами та використовувати ті, які відповідають вивиху та клінічному статусу пацієнта (див. Передні вивихи плечового суглоба: лікування).
Спроби вправлення вивиху, особливо ті, що виконуються без седації, є більш успішними, якщо пацієнт розслаблений і готовий співпрацювати. Анальгезія та седація можуть допомогти полегшити м’язові спазми, як і ментальні відволікаючі чинники, наприклад, розмова.
Пацієнтам слід запропонувати знеболення. Однак, якщо пацієнт бажає, можна здійснити одну спробу вправлення вивиху без знеболення за допомогою обережного методу (наприклад, методики Давос, маніпуляції з лопатками, методу Геннепіна, FARES). Внутрішньовенні анальгетики та/або внутрішньосуглобову ін'єкцію анестетика можна вводити на ранній стадії під час первинної оцінки, щоб зменшити біль під час рентгенологічного обстеження та інших підготовчих заходів, які виконуються до основної процедури. Процедурну седацію та знеболення (ПСЗ) можуть застосовувати в пацієнтів із високим рівнем занепокоєння та вираженими м'язовими спазмами, а також для методів вправлення, що вимагають докладання більшої сили (наприклад, витяжка-противитяжка та метод Стімсона).
Вправлення заднього вивиху або нижнього вивиху (luxatio erecta), як правило, передбачає застосування техніки витяжка-противитяжка. Перед управленням цих вивихів за можливості слід проконсультуватися з хірургом-ортопедом.
Нейроваскулярне враження може бути наслідком вивиху (найчастіше при передніх вивихах) або процедури вправлення вивиху. Суглоби слід якомога швидше вправити, оскільки затримка збільшує ризик розвитку судинних ускладнень. Щоб уникнути збільшення м'язових спазмів, усі вправлення виконуються обережно та поступово, при цьому спочатку треба спробувати застосувати методи вправлення, що передбачають докладання менших зусиль, а вже потім докладати більшу силу. Вибір обережного методу особливо важливий, якщо є підозра на пошкодження плечового нервового сплетіння.
Нейроваскулярні оцінки проводяться перед процедурою та після кожної спроби вправлення. Обстеження включає оцінку пульсу в дистальних відділах та вимірювання часу заповнення капілярів (пахвова артерія), сенсорного відчуття бокової частини плеча (пахвовий нерв) та функції променевого, серединного та ліктьового нервів (плечове сплетіння).
Проконсультуйтеся з хірургом-ортопедом перед управленням, якщо пацієнт має ускладнену травму плеча, наприклад
Переломи великого горбка зі зміщенням > 1 см
Значна деформація Хілла-Сакса (≥ 20 % деформації голівки плечової кістки внаслідок удару в гленоїдальний край)
Хірургічні переломи шийки (нижче великого та малого горбків)
Переломи Банкарта (передньонижній гленоїдальний край) з фрагментами кістки розміром більше ніж 20 % і гленогумеральною нестабільністю
Проксимальний перелом плечової кістки на 2 або більше частин
До інших причин, щодо яких необхідно проконсультуватися з хірургом-ортопедом перед управленням, належать:
Зміщення суглоба (тобто відкритий вивих)
Якщо пацієнт є дитиною, оскільки часто спостерігається перелом хрящової пластинки росту (пластинки росту)
Якщо вивих стався 7–10 днів тому через підвищений ризик пошкодження пахвової артерії під час управлення, особливо в пацієнтів похилого віку
Проконсультуйтеся з хірургом-ортопедом після 2 або 3 невдалих спроб при вправленні закритого вивиху або після успішного вправлення, якщо
Існує підозра на ускладнене пошкодження плеча (наприклад, вивих плюс перелом, пошкодження пахвових нервів або розрив ротаторної манжети плеча)
У пацієнта вивих стався вперше
Однак у всіх пацієнтів, у яких є нейроваскулярний дефіцит, управлення необхідно провести негайно. Якщо хірург-ортопед недоступний, можна спробувати здійснити закрите вправлення, в ідеалі з мінімальним зусиллям; якщо вправити кістку не вдається, можливо, це потрібно буде зробити в операційній кімнаті під загальною анестезією.
Зазвичай, рентгенографію після вправлення слід проводити для документування успішного вправлення при переломах і для повторної перевірки переломів. Однак рентгенологічне обстеження може бути непотрібним для пацієнтів із мінімально травматичним рецидивуючим переднім вивихом плеча.
