Як вправляти задній вивих стегна

• Задній вивих кульшового суглоба

Необхідно якомога швидше вправити вивих після встановлення діагнозу. Нейроваскулярна недостатність вимагає негайного проведення вправлення вивиху.

У разі відкритих вивихів необхідно провести хірургічне втручання, але закриті методи вправлення слід застосувати як проміжне лікування, якщо хірург-ортопед недоступний і спостерігається нейроваскулярна недостатність.

Задні вивихи стегна часто виникають у результаті серйозних травм (наприклад, автомобільних аварій), які можуть спричинити численні травми. Першими пріоритетами є оцінка та лікування серцево-легеневого статусу та діагностика травм, що загрожують життю.

Відносні протипоказання:

• Пов’язані з переломами та іншими ушкодженнями кульшового суглоба

Для цього необхідна консультація ортопеда, можливе візуальне обстеження та вправлення суглоба, що виконується хірургом-ортопедом.

• Ураження сідничного нерва

• Аваскулярний некроз голівки стегна. Це може статися навіть при швидкому вправленні вивиха; однак ризик збільшується, коли збільшується час до виконання вправлення, особливо у випадку, якщо цей час перевищує 6 годин

Ускладнення зазвичай є результатом самого вивиху.

• Матеріали та персонал, необхідні для процедурної седація та знеболення (ПСЗ)

• Простирадла

Потрібна присутність від одного до трьох помічників.

• Сідничний нерв знаходиться позаду кульшового суглоба і може бути ушкоджений під час заднього вивиху стегна.

• Розташуйте пацієнта на ношах у положенні лежачи на спині.

• Станьте поруч із ураженим стегном.

• Помічник повинен стояти на рівні талії з неушкодженої сторони пацієнта.

• Проведіть процедурну седацію та знеболення (ПСЗ).

• Зігніть кульшовий і колінний суглоб на 90 ° і підтримуйте їх у зігнутому положенні протягом усієї процедури.

Виконайте одну з таких процедур:

• Методика Алліс:

  Покладіть обидві руки на уражену проксимальну великогомілкову кістку.

  Щоб виконати аксіальне витяжіння, потягніть угору, взявшись біля основи коліна. Якщо стати на носилки, можна максимально збільшити ефективність.

• Методика капітана Моргана:

  Зігніть своє стегно та коліно, покладіть стопу на носилки перед сідницею з ураженої сторони пацієнта (можливо, Вам потрібно буде опустити носилки) та розташуйте уражене коліно над вашим коліном (Ваш коліно служитиме віссю). Уникайте пошкодження тканин підколінної ямки, розташувавши коліно дистальніше до підколінної ямки, під проксимальною гомілкою.

  Щоб виконати аксіальне витяжіння, зігніть ногу та потягніть уражений гомілковостопний суглоб вниз.

• Методика Вістлера:

  Розташуйте пацієнта в положення лежачи на спині, щоб обидва коліна згиналися до 130 °. Покладіть одну з Ваших рук під уражене коліно та охопіть неуражене коліно. Ваша рука буде використовуватися в якості важеля. Іншою рукою тримайте уражений гомілковостопний суглоб, щоб зафіксувати його на ліжку.

  Щоб докласти аксіальну силу витяжіння, підніміть своє плече, щоб підняти уражене коліно, тримаючи при цьому уражений гомілковостопний суглоб міцно притисненим до ліжка.

• Техніка «реактивна установка»:

  Станьте обличчям у напрямку до нижньої частини тулуба пацієнта і розташуйте уражене коліно над своїм плечем (Ваше плече буде служити віссю).

  Щоб виконати аксіальне витяжіння, притисніть і потягніть уражене коліно всередину та стопу назовні. Потім підніміть своє плече і потягніть донизу уражену гомілку.

Стосується кожної методики:

• Нехай перший помічник натискає руками вниз на обидві здухвинні ості (противитяжка кульшових суглобів), зафіксуйте пацієнта до носилках або виконайте обидві дії.

• Підтримуйте та поступово збільшуйте силу витяжіння стегна протягом усієї процедури.

• Почніть та продовжуйте обережне обертання стегнової кістки вперед-назад, всередину і назовні (тобто повільно обертайте стопу вбік і медіально).

• Якщо вправлення не відбувається, нехай другий помічник використовуючи свої руки або простирадло докладе силу бокового витяжіння до проксимального стегна.

• Якщо вправлення не відбувається, обережно приведіть стегнову кістку до максимуму і іншою рукою третій помічник повинен натиснути на уражену здухвинну ость, при цьому іншою рукою переміщуючи голівку стегнового суглоба в вертлюжну западину.

• Успішне вправлення може супроводжуватися відчутним звуком «клацання».

• Проведіть післяопераційне нейроваскулярне обстеження. Післяпроцедурна нейроваскулярна недостатність, яка може виникнути, вимагає ортопедичної оцінки.

• Проведіть рентгенографію після процедури для підтвердження належного вправлення та виявлення всіх супутніх переломів.

• Слід зменшити рухливість ніг шляхом розміщення подушки для абдукції між колінами.

• Проведіть комп’ютерну томографію для виявлення переломів голівок кульшових або стегнових суглобів і оцініть наявність внутрішньосуглобових уламків.

• Направте пацієнта до хірурга-ортопеда; пацієнтів зазвичай госпіталізують.

• Техніка капітана Моргана може давати кращі результати, ніж техніка Алліс (1).

1. 1. Hendey GW, Avila A: The Captain Morgan technique for the reduction of the dislocated hip. Ann Emerg Med 58 (6):536–540, 2011. doi: 10.1016/j.annemergmed.2011.07.010