Вивих кульшового суглоба

ЗаDanielle Campagne, MD, University of California, San Francisco
Переглянуто/перевірено січ. 2023

Більшість вивихів кульшового суглоба є задніми і виникають в результаті значної сили, спрямованої назад до коліна під час згинання коліна та стегна (наприклад, проти панелі приладів автомобіля).

До ускладнень відносяться:

  • Ураження сідничного нерва

  • Відстрочений остеонекроз голівки стегнової кістки

Пов'язані травми включають:

У пацієнтів із задніми вивихами, нога вкорочена, приведена та розвернена всередину. Передні вивихи трапляються рідко, і призводять до абдукції та розвертання ноги назовні.

(Див. Загальні відомості про вивихи).

Діагностика вивиху кульшового суглоба

  • Рентгенологічні дослідження

З метою діагностики виконують звичайне рентгенологічне обстеження кульшового суглоба.

Лікування вивихів кульшового суглоба

  • Закрита репозиція

Лікуванням вивихів кульшового суглоба є закрите вправлення, яке виконується якомога швидше, бажано впродовж  6 годин. Затримка збільшує ризик розвитку остеонекрозу (1).

Стегновий суглоб можна вправити за допомогою однієї з таких методик:

  • Методика Алліс

  • Методика капітана Моргана

  • Методика «реактивна установка»

При використанні будь-якої з цих методик пацієнт потребує седації та релаксації м'язів, а також має знаходитися в положенні лежачи на спині. (Див. також Як вправляти задній вивих стегна).

Для виконання методики Алліс стегно обережно згинають під 90°, і до стегна докладається вертикальна сила витяжіння; цей маневр може бути найпростішим та найбезпечнішим, коли пацієнта тимчасово кладуть на жорстку підстилку, розміщену на підлозі. Для фіксації стегон пацієнта використовують ремінь або скоби (що забезпечує протидію вертикальному витяжінню стегнової кістки).

Для застосування методики капітана Моргана кульшові суглоби пацієнта фіксують за допомогою простирадла або ременя, а вивихнутий кульшовий суглоб залишають у зігнутому положенні. Далі лікарі підставляють своє коліно під коліно пацієнта та піднімають його, при цьому вертикально підтягуючи стегно. Методика капітана Моргана може забезпечувати кращі результати, ніж методика Алліс (2).

Методика капітана Моргана

Для виконання методики «реактивна установка» (3) лікар стоїть збоку від пошкодженого стегна обличчям до стоп пацієнта. Вивихнуту ногу згинають у кульшовому та колінному суглобах на 90°. Кульшові суглоби пацієнта фіксують простирадлом або їх утримує інший лікар (щоб забезпечити докладання протилежної сили на таз пацієнта). Лікар, що виконує вправляння, сідає навпочіпки, а коліно пацієнта поміщає на своє плече; лікар, по суті, тримає ногу пацієнта, як установку для запуску ракет. Кульшовий суглоб пацієнта приводять шляхом натискання на коліно всередину та здійснення внутрішнього обертання, вивертаючи стопу назовні; після цього лікар обережно тисне на стегнову кістку, стоячи навпочіпки і тягнучи за стопу пацієнта, використовуючи своє плече як вісь.

Після вправляння слід виконати КТ усього кульшового суглобу без контрастування для виявлення переломів вертлюжної западини та головки стегнової кістки, а також внутрішньосуглобових уламків кісток і сколів (фрагментів кісток або хрящів). У близько 70 % пацієнтів із заднім вивихом кульшового суглоба спостерігається супутній перелом вертлюжної западини (4). При наявності уламків кісток чи хрящів необхідно проконсультуватися з ортопедом щодо можливого хірургічного втручання. Якщо при КТ не виявлено переломів або уламків кісток, пацієнта виписують додому з милицями і рекомендують торкатися стопою підлоги (наприклад, для підтримки рівноваги), але при цьому не переносити на неї вагу (пересування з перенесенням ваги тіла на носок ушкодженої ноги), принаймні, поки йому не дозволять це після ортопедичного спостереження.

Довідкові матеріали щодо лікування

  1. 1. Kellam P, Ostrum RF: Systematic review and meta-analysis of avascular necrosis and posttraumatic arthritis after traumatic hip dislocation. J Orthop Trauma 30 (1):10–16, 2016. doi: 10.1097/BOT.0000000000000419

  2. 2. Hendey GW, Avila A: The Captain Morgan technique for the reduction of the dislocated hip. Ann Emerg Med 58 (6):536–540, 2011. doi: 10.1016/j.annemergmed.2011.07.010

  3. 3. Dan M, Phillips A, Simonian M, et al: Rocket launcher: A novel reduction technique for posterior hip dislocations and review of current literature. Emerg Med Australas 27 (3):192–195, 2015. doi: 10.1111/1742-6723.12392

  4. 4. Hak DJ, Goulet JA: Severity of injuries associated with traumatic hip dislocation as a result of motor vehicle collisions. J Trauma 47(1):60–63, 1999. doi: 10.1097/00005373-199907000-00014

Вивихнутий протез кульшового суглоба

Після тотального протезування кульшового суглоба протез кульшового суглоба зміщається без травм у 2 % пацієнтів. Задні вивихи трапляються частіше.

Закрите вправляння часто є успішним, особливо при вивихах, які трапляються вперше, але іноді необхідно провести ревізійне хірургічне втручання на кульшовому суглобі.

Ключові моменти

  • Більшість вивихів кульшового суглоба є задніми, внаслідок чого відбувається вкорочення ноги, її приведення та розвернення всередину.

  • Діагноз ставлять за результатами стандартної рентгенографії.

  • Вправити вивих потрібно якомога швидше, бажано впродовж  6 годин, використовуючи одну з декількох методик. Затримка збільшує ризик розвитку остеонекрозу.

  • Після вправляння слід виконати КТ з метою обстеження на наявність переломів і внутрішньосуглобових решток або фрагментів кістки.