Як виконувати блокаду променевого нерва

• Рвана рана або інше ушкодження, що підлягає хірургічному лікуванню, тильної сторони променевої (латеральної) половини кисті, включаючи великий палець, до променевої половини четвертого пальця, виключаючи кінчики пальців від другого пальця до променевої половини четвертого пальця*

• Зняття кільця

Блокада нервів має переваги над місцевою інфільтрацією анестетиками, оскільки блокада нервів викликає менший біль (наприклад, при відновленні шкіри долоні) не деформує тканину.

* Щоб анестезувати всю тильну сторону руки, зробіть також блокаду серединного нерва та блокаду ліктьового нерва.

Абсолютні протипоказання

• Алергія на анестетик в анамнезі

• Відсутність анатомічних орієнтирів, необхідних для введення голки-провідника (наприклад, через травму)

Відносні протипоказання

• Наявність інфекції на шляху введення голки: використовуйте процедурну седацію або інший засіб для анестезії.

• Коагулопатія*: якщо це можливо, проведіть корекцію до процедури або використовуйте інший засіб для знеболення.

* Антикоагулянти (наприклад, для лікування тромбоемболії легеневої артерії) збільшують ризик кровотечі при блокаді нервів, але це питання слід зважити із підвищеними ризиком розвитку тромбозу (наприклад, інсульту) у разі реверсії дії антикоагулянта. Обговорити будь-яку передбачувану реверсію з лікарем, який контролює антикоагулянтну терапію пацієнта, а потім з пацієнтом.

• Побічна реакція на анестетик (див. Місцева анестезія для лікування рваних ран)

• Токсичність внаслідок передозування анестетиками (наприклад, судоми, серцеві аритмії) або симпатоміметичні ефекти внаслідок адреналіну (при використанні суміші анестетика та адреналіну)

• Внутрішньосудинна ін’єкція анестетика або адреналіну

• Гематома

• Неврит

• Поширення інфекції під час проходження голки через інфіковану ділянку

Більшість ускладнень виникають внаслідок неправильного введення голки.

• Рукавички (стерильні рукавички не вимагаються)

• Засоби індивідуального захисту (наприклад, маска для обличчя, захисні окуляри або щиток для обличчя, шапка та халат) за показаннями

• Антисептичний розчин (наприклад, хлоргексидин, повідон-йод, спирт)

• Ін’єкційний місцевий анестетик*, такий як лідокаїн 2 % з адреналіном† 1:100 000 або для тривалішої анестезії бупівакаїн 0,5 % з адреналіном† 1:200 000

• Шприц (наприклад, 10 мл) і голка (наприклад, калібру 25 або 27, довжиною 3,5 см) для ін’єкційної анестезії

• Для ультразвукового дослідження: Ультразвуковий апарат з високочастотним (наприклад, 7,5 МГц або вище) лінійним датчиком/зондом (трансд'юсер); чохол для зонда (наприклад, прозора стерильна пов’язка, одноразова чохол для зонда); стерильний, водонепроникний мастильний матеріал, одноразовий пакет (бажано на флаконі для багаторазового використання з гелем для ультразвукових досліджень)

* Місцеві анестетики обговорюються в розділі Місцева анестезія для лікування рваних ран.

† Максимальна доза місцевих анестетиків: Лідокаїн без адреналіну, 5 мг/кг; лідокаїн з адреналіном, 7 мг/кг; бупівакаїн, 1,5 мг/кг. ПРИМІТКА. 1 % розчин (будь-якої речовини) відповідає 10 мг/мл (1 г/100 мл). Епінефрин (адреналін) викликає вазоконстрикцію, яка подовжує анестезуючий ефект. Пацієнти із захворюваннями серця повинні отримувати лише обмежений об’єм адреналіну (максимум 3,5 мл розчину, що містить 1:100 000 адреналіну); в якості альтернативи, використовуйте місцевий анестетик без адреналіну.

• Задокументуйте будь-який вже існуючий неврологічний дефіцит у медичній документації перед виконанням блокади нерва.

• Зупиніть процедуру блокади нерва, якщо Ви не впевнені, де знаходиться голка, або якщо пацієнт не співпрацює. Розгляньте можливість процедурної седації в пацієнтів, які не можуть співпрацювати або залишатися нерухомими.

• Променевий нерв знаходиться вздовж променевого відділу зап'ястя, збоку (радіально) відносно променевої артерії на проксимальній складці зап'ястя.

• Дорсальні шкірні гілки нерву обгортаються навколо ліктя для іннервації в тильну поверхню променевого боку руки.

• Надайте пацієнтові положення з рукою долонею вгору.

• Перевірте чутливість і рухову функцію променевого нерва.

• Одягніть рукавички та використовуйте відповідні засоби індивідуального захисту.

• Пропальпуйте променеву артерію в шилоподібному відростку променевої кістки.

  Місце введення голки: Голка буде введена безпосередньо збоку до променевої артерії на проксимальній складці зап'ястя.

• Очистіть ділянку антисептичним розчином.

• Введіть анестетик внутрішньошкірно (поверхнева внутрішньошкірна ін'єкція), якщо він застосовується, в місці введення голки.

• Введіть голку та просуньте її на відстань, що дорівнює глибині артерії.

  Якщо під час введення відбувається парестезія, витягніть голку на 1–2 мм, виконайте аспірацію, щоб виключити внутрішньосудинне введення, а потім повільно (тобто протягом 30–60 секунд) введіть приблизно 2 мл анестетика.

  Якщо парестезія не відбувається, виконайте аспірацію, а потім повільно введіть приблизно 2–5 мл анестетика.

• Потім анестезуйте дорсальні гілки променевого нерва: Витягніть і змініть положення голки. Потім введіть ще 5 мл анестетика підшкірно з початкового місця введення в дорсальну серединну лінію зап’ястя.

• Зачекайте приблизно 5–10 хвилин, поки анестетик почне діяти.

• Переконайтеся в наявності гемостазу в місці ін’єкції.

• Проінструктуйте пацієнта щодо очікуваного часу до зникнення анестезії.

• Для мінімізації ризику поломки голки — не згинайте голку, не вводіть голку на всю її глибину (тобто до сполучної втулки), а також не намагайтеся змінити напрямок введення голки під час її введення.

• Щоб запобігти пошкодженню нерва або інтраневральній ін’єкції, проінструктуйте пацієнтів повідомляти про парестезії або біль під час процедури.

• Щоб запобігти інтраваскулярній ін’єкції, виконайте аспірацію перед ін’єкцією.

• При застосування УЗД-апарата, під час введення завжди підтримуйте ультразвукову візуалізацію кінчика голки.

• Зона іннервації променевого нерва є менш передбачуваною, ніж зона іннервації інших нервів кисті та зап’ястя, тому може знадобитися велика кількість анестезії, якщо УЗД контроль не використовується.

• Мінімізуйте біль від ін'єкції, виконуючи її повільно (наприклад, від 30 до 60 секунд), шляхом нагрівання розчину для анестезії до температури тіла та буферизації анестетика бікарбонатом натрію.