Як виконувати блокаду очного нерва

• Рвана рана або інше ушкодження, що підлягає хірургічному лікуванню, передньої частини волосистої частини шкіри голови, лоба, брів або верхньої повіки

Блокада нервів має переваги над місцевою інфільтрацією анестетиками, коли важлива точна апроксимація країв рани (наприклад, при відновленні шкіри обличчя), оскільки блокада нервів не деформує тканину, як це робить місцева інфільтрація.

Абсолютні протипоказання

• Алергія на анестетик в анамнезі

• Відсутність анатомічних орієнтирів, необхідних для введення голки-провідника (наприклад, через травму)

Відносні протипоказання

• Наявність інфекції на шляху введення голки: використовуйте процедурну седацію або інший засіб для анестезії.

• Коагулопатія*: якщо це можливо, проведіть корекцію до процедури або використовуйте інший засіб для знеболення.

* Антикоагулянти (наприклад, для лікування тромбоемболії легеневої артерії) збільшують ризик кровотечі при блокаді нервів, але це питання слід зважити із підвищеними ризиком розвитку тромбозу (наприклад, інсульту) у разі реверсії дії антикоагулянта. Обговорити будь-яку передбачувану реверсію з лікарем, який контролює антикоагулянтну терапію пацієнта, а потім з пацієнтом.

• Побічна реакція на анестетик (див. Місцева анестезія для лікування рваних ран)

• Токсичність внаслідок передозування анестетиками (наприклад, судоми, серцеві аритмії) або симпатоміметичні ефекти внаслідок адреналіну (при використанні суміші анестетика та адреналіну)

• Внутрішньосудинна ін’єкція анестетика або адреналіну

• Гематома

• Неврит

• Поширення інфекції під час проходження голки через інфіковану ділянку

Більшість ускладнень виникають внаслідок неправильного введення голки.

• Рукавички (стерильні рукавички не вимагаються)

• Засоби індивідуального захисту (наприклад, маска для обличчя, захисні окуляри або щиток для обличчя, шапка та халат) за показаннями

• Антисептичний розчин (наприклад, хлоргексидин, повідон-йод, спирт)

• Ін’єкційний місцевий анестетик*, такий як лідокаїн 2 % з адреналіном† 1:100 000 або для тривалішої анестезії бупівакаїн 0,5 % з адреналіном† 1:200 000

• Шприц (наприклад, 3 мл) і голка (наприклад, калібру 25 або 27) для ін’єкції знеболювального засобу

* Місцеві анестетики обговорюються в розділі Місцева анестезія для лікування рваних ран.

† Максимальна доза місцевих анестетиків: Лідокаїн без адреналіну, 5 мг/кг; лідокаїн з адреналіном, 7 мг/кг; бупівакаїн, 1,5 мг/кг. ПРИМІТКА. 1 % розчин (будь-якої речовини) відповідає 10 мг/мл (1 г/100 мл). Епінефрин (адреналін) викликає вазоконстрикцію, яка подовжує анестезуючий ефект. Пацієнти із захворюваннями серця повинні отримувати лише обмежений об’єм адреналіну (максимум 3,5 мл розчину, що містить 1:100 000 адреналіну); в якості альтернативи, використовуйте місцевий анестетик без адреналіну.

• Задокументуйте будь-який вже існуючий неврологічний дефіцит у медичній документації перед виконанням блокади нерва.

• Зупиніть процедуру блокади нерва, якщо Ви не впевнені, де знаходиться голка, або якщо пацієнт не співпрацює. Розгляньте можливість процедурної седації в пацієнтів, які не можуть співпрацювати або залишатися нерухомими.

• Очний нерв є першою гілкою трійчастого нерва.

• Очний нерв виходить з черепа через надочноямковий отвір, який пальпується на надочноямковому краї, безпосередньо над зіницями, коли пацієнт дивиться прямо вперед. Очний нерв може розгалужуватися внутрішньоорбітально перед виходом з черепа — як надочноямковий нерв і (більш медіально) надочноямковий нерв.

• Кілька шкірних гілок очного нерва потім розподіляються по лобу.

• Надайте пацієнтові сидячого положення або положення лежачи на спині таким чином, щоб місце ін'єкції було доступним для проведення процедури.

• Перевірте чутливість у зоні іннервації очного нерва.

• Одягніть рукавички та інші відповідні засоби індивідуального захисту.

• Пальпуйте надочноямковий край та ідентифікуйте надочноямковий отвір (місце ін’єкції).

• Очистіть місце на шкірі, подалі від очей, антисептичним розчином.

• Введіть анестетик внутрішньошкірно (поверхнева внутрішньошкірна ін'єкція), якщо він застосовується, над надочноямковою вирізкою.

• Введіть голку далі та обережно просувайте трохи в напрямку голови, щоб викликати парестезії. Не вводіть голку в надочноямковий отвір.

• Коли виникає парестезія, витягніть голку на 1–2 мм.

• Проведіть аспірацію, щоб виключити внутрішньосудинне розташування, а потім повільно (тобто протягом 30–60 секунд) введіть приблизно 3 мл анестетика. Під час ін’єкції притисніть (за допомогою пальця або марлевої серветки) місце під надочноямковим краєм, щоб запобігти набряку верхньої повіки.

• Якщо під час введення голки не відбувається парестезія, введіть анестетик через надочноямкову вирізку (визначається пальпацією).  

• Масажуйте ділянку протягом 10 секунд, щоб прискорити початок дії анестезії.

• Якщо ці ін’єкції не призвели до бажаного результату, зробіть серію ін'єкцій анестетика підшкірно вздовж очного валика, щоб заблокувати гілки очного нерва.

• Зачекайте приблизно 5–10 хвилин, поки анестетик почне діяти.

Як виконувати блокаду очного н...

Відео

• Переконайтеся в наявності гемостазу в місці ін’єкції.

• Проінструктуйте пацієнта щодо очікуваного часу до зникнення анестезії.

• Для мінімізації ризику поломки голки не слід згинати голку в місці сполучної втулки, не слід вводити голку на всю її глибину (тобто до сполучної втулки), а також не слід змінювати напрямок введення голки під час її введення.

• Щоб запобігти пошкодженню нерва або інтраневральній ін’єкції, проінструктуйте пацієнтів повідомляти про парестезії або біль під час процедури блокади нерва.

• Щоб запобігти інтраваскулярній ін’єкції, виконайте аспірацію перед ін’єкцією.

• Мінімізуйте біль від ін'єкції, виконуючи її повільно (наприклад, від 30 до 60 секунд), шляхом нагрівання розчину для анестезії до температури тіла та буферизації анестетика бікарбонатом натрію.