Як виконувати блокаду пальцевого нерва

• Рвана рана або інше ушкодження, що підлягає хірургічному лікуванню, пальця*

• Зняття кільця

Блокада пальцевого нерва має переваги над місцевою інфільтрацією анестетиками; вона, як правило, викликає менший біль, забезпечує кращу анестезію та не деформує краї рани, що важливо, оскільки у пальцях мало місця.

* Це включає перелом, вивих, видалення нігтів, інфекцію.

Абсолютні протипоказання

• Алергія на анестетик в анамнезі

• Відсутність анатомічних орієнтирів, необхідних для введення голки-провідника (наприклад, через травму)

Відносні протипоказання

• Наявність інфекції на шляху введення голки: використовуйте процедурну седацію або інший засіб для анестезії.

• Коагулопатія*: якщо це можливо, проведіть корекцію до процедури або використовуйте інший засіб для знеболення.

* Антикоагулянти (наприклад, для лікування тромбоемболії легеневої артерії) збільшують ризик кровотечі при блокаді нервів, але це питання слід зважити із підвищеними ризиком розвитку тромбозу (наприклад, інсульту) у разі реверсії дії антикоагулянта. Обговорити будь-яку передбачувану реверсію з лікарем, який контролює антикоагулянтну терапію пацієнта, а потім з пацієнтом.

• Побічна реакція на анестетик (наприклад, алергічна реакція на анестетик [рідко] або на метилпарабен [консервант]) (див. Місцева анестезія для лікування рваних ран)

• Токсичність внаслідок передозування анестетиками (наприклад, судоми, серцеві аритмії) або симпатоміметичні ефекти внаслідок адреналіну (при використанні суміші анестетика та адреналіну)

• Внутрішньосудинна ін’єкція анестетика або адреналіну

• Гематома

• Неврит

• Поширення інфекції під час проходження голки через інфіковану ділянку

Більшість ускладнень виникають внаслідок неправильного введення голки.

• Рукавички (стерильні рукавички не вимагаються)

• Засоби індивідуального захисту (наприклад, маска для обличчя, захисні окуляри або щиток для обличчя, шапка та халат) за показаннями

• Антисептичний розчин (наприклад, хлоргексидин, повідон-йод, спирт)

• Ін’єкційний місцевий анестетик*, такий як лідокаїн 2 % з адреналіном† 1:100 000 або для тривалішої анестезії бупівакаїн 0,5 % з адреналіном† 1:200 000

• Шприц (наприклад, 3 мл) і голка (наприклад, калібру 25 або 27) для ін’єкції знеболювального засобу

* Місцеві анестетики обговорюються в розділі Місцева анестезія для лікування рваних ран.

† Максимальна доза місцевих анестетиків: Лідокаїн без адреналіну, 5 мг/кг; лідокаїн з адреналіном, 7 мг/кг; бупівакаїн, 1,5 мг/кг. ПРИМІТКА. 1 % розчин (будь-якої речовини) відповідає 10 мг/мл (1 г/100 мл). Епінефрин (адреналін) викликає вазоконстрикцію, яка подовжує анестезуючий ефект. Пацієнти із захворюваннями серця повинні отримувати лише обмежений об’єм адреналіну (максимум 3,5 мл розчину, що містить 1:100 000 адреналіну); в якості альтернативи, використовуйте місцевий анестетик без адреналіну.

• Задокументуйте будь-який вже існуючий неврологічний дефіцит у медичній документації перед виконанням блокади нерва.

• Зупиніть процедуру блокади нерва, якщо Ви не впевнені, де знаходиться голка, або якщо пацієнт не співпрацює. Розгляньте можливість процедурної седації в пацієнтів, які не можуть співпрацювати.

• Кожен палець іннервований 4 нервами: двосторонніми дорсальними і долонними пальцевими.

• Долонні пальцеві нерви походять із медіальних і ліктьових нервів.

• Дорсальні пальцеві нерви походять від шкірних гілок ліктьового та променевого нервів, які обгортаються навколо, щоб іннервувати тильну частину руки.

• Блокаду пальцевих нервів традиційно виконують у міжпальцевому проміжку поруч із голівкою п'ясткової кістки, із одним введенням голки з кожної сторони пальця.

• Середні 3 пальці можна анестезувати шляхом блокади тільки долонних пальцевих нервів цих пальців.

• Великий і четвертий пальці знечулюють шляхом блокади відповідних долонних і тильних пальцевих нервів.

• Надайте пацієнтові положення з рукою на підставці. Рука супінується для волярних ін'єкцій, а також є пронованою та рівною для дорсальних ін'єкцій (наприклад, блокада безіменного пальця).

• Перевірте відчуття пальця (поверхня долоні та дорсальні поверхні).

• Одягніть рукавички та використовуйте відповідні засоби індивідуального захисту.

• Очистіть ділянку антисептичним розчином.

• Переконайтеся в наявності гемостазу в місці ін’єкції.

• Проінструктуйте пацієнта щодо очікуваного часу до зникнення анестезії.

• Для мінімізації ризику поломки голки — не згинайте голку, не вводіть голку на всю її глибину (тобто до сполучної втулки), а також не намагайтеся змінити напрямок введення голки під час її введення.

• Щоб запобігти пошкодженню нерва або інтраневральній ін’єкції, проінструктуйте пацієнтів повідомляти про парестезії або біль під час процедури.

• Щоб запобігти інтраваскулярній ін’єкції, виконайте аспірацію перед ін’єкцією.

• Мінімізуйте біль від ін'єкції, виконуючи її повільно (наприклад, від 30 до 60 секунд), шляхом нагрівання розчину для анестезії до температури тіла та буферизації анестетика бікарбонатом натрію.

1. 1. Cannon B, Chan L, Rowlinson JS, et al: Digital anaesthesia: One injection or two? Emerg Med J 27:533-536, 2010. doi:10.1136/emj.2009.072850