Більшість компресійних переломів хребта є наслідком остеопорозу, а також вони є безсимптомними або з мінімальним набором симптомів, і виникають за відсутності травми або при незначних травмах.
(Див. також «Огляд переломів».)
Компресійні переломи хребта внаслідок остеопорозу досить часто трапляються в грудному відділі хребта (зазвичай нижче T6) та поперековому відділі хребта, особливо поблизу з’єднання T12-L1. Травми в анамнезі може й не бути, або наявна лише мінімальна травма (наприклад, незначне падіння, раптове згинання, підйом вантажу, кашель). У пацієнтів з переломом хребта внаслідок остеопорозу підвищується ризик розвитку інших переломів хребта та позахребцевих кісток.
Іноді компресійні або інші типи перелому хребта зумовлені дією значної сили (наприклад, при автомобільній аварії, падінні з висоти, вогнепальній рані). У таких випадках часто відбувається пошкодження спинного мозку, а хребет може бути зламаний у > 1 місці. Якщо причиною перелому було падіння або стрибок з висоти, можливий також перелом однієї або обох п'яткових кісток; 10% всіх переломів п'яткової кістки супроводжуються переломом грудного і поперекового відділу хребта (через осьове навантаження на хребет при приземленні на п'ятки).
Симптоми та ознаки компресійних переломів хребців
Переломи хребта при остеопорозі приблизно у двох третин пацієнтів перебігають безсимптомно або проявляються лише зменшенням зросту чи кіфозом. В інших пацієнтів одразу чи пізніше може з'являтися біль. Біль може іррадіювати у живіт. Корінцеві болі, слабкість, порушення рефлексів або тонусу сфінктерів з'являються рідко. Біль, як правило, зменшується приблизно через 4 тижні і минає приблизно через 12 тижнів.
Компресійні переломи хребців, не пов'язані з остеопорозом, викликають гострий біль, болючість у кістках при пальпації області перелому, і зазвичай супроводжуються м'язовим спазмом.
Діагностика компресійних переломів хребців
Рентгенографія
Переломи при остеопорозі зазвичай діагностуються за допомогою рентгенографії. Як правило, вони проявляються
Зменшенням висоти хребців (особливо на > 6 см або більше, ніж на половину висоти тіла хребця)
Зниженням рентгенівської щільності кісткової тканини
Втратою структури губчастої кістки
Переднім «заклинюванням» хребців
Переломи хребців при остеопорозі зазвичай діагностують як випадкові знахідки. За відсутності у пацієнтів факторів ризику розвитку остеопорозу (наприклад, старшого віку) ці переломи малоймовірні.
Ізольовані переломи хребців на рівні вище T4 свідчать про злоякісне ураження, а не про остеопороз. Якщо у пацієнтів немає встановленого діагнозу остеопорозу, слід провести двоенергетичну рентгенівську абсорбціометрію (DXA). Якщо остеопороз діагностовано вперше, необхідно провести обстеження пацієнтів для виявлення причин, що індукують розвиток вторинного остеопорозу.
У разі виникнення значної травми проводять КТ, щоб оцінити стан усіх відділів хребта, а за наявності неврологічного дефіциту чи продуктивних симптомів – МРТ відповідного відділу спинного мозку.
Зазначений компресійний перелом 2-го поперекового хребця проявляється як зменшення висоти тіла хребця в передньо-задній, а також у бічній проекціях.
Скотт Камазіне (Scott Camazine) / НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
Зазначений компресійний перелом 1-го поперекового хребця видно у передньо-задній проекції як виражене зменшення висоти та підвищення радіощільності.
ZEPHYR / НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
На рентгенограмі хребта у бічній проекції виявляється зменшення висоти та переднє "заклинювання" хребця внаслідок компресійного перелому.
Знімок люб'язно надано лікарем Даніелем Кампаньє [Danielle Campagne], MD.
На цьому знімку КТ (сагітальна проекція) представлений виражений компресійний перелом хребця Т12 з незначними проявами дегенеративної патології в інших ділянках (наприклад, остеофіти передньої поверхні хребців).
© Springer Science+Business Media
Якщо причиною було падіння або стрибок з висоти, необхідно виключити перелом п'яткової кістки і переломи інших хребців. Якщо підозрюється чи виявляється суїцидальна спрямованість мислення, слід звернутися до психіатра.
Лікування компресійних переломів хребців
Анальгетики
Рання мобілізація та фізіотерапія
Лікування переломів хребців фокусується на зменшенні болю та ранній мобілізації. Призначають анальгетики. Раннє відновлення нормальної активності дає змогу обмежити подальшу втрату кісткової маси та інвалідизацію.
Фізіотерапевти можуть навчити правильних методів підйому вантажів і призначити вправи для зміцнення паравертебральних м'язів, але терапію можливо необхідно буде відкласти до полегшення болю.
Остеопороз, якщо його виявлено, необхідно лікувати (наприклад, бісфосфанатами). Також можна призначати кальцитонін, який сприяє полегшенню болю та збільшенню щільності кісткової тканини.
Зазвичай призначають носіння корсета, та його ефективність не вивчена.
У деяких випадках виражений больовий синдром можна послабити проведенням вертебропластики, іноді із попередньою кіфопластикою. При вертебропластиці у тіло хребця вводять метилметакрилат. При кіфопластиці тіло хребця зміцнюють балоном.
Ці процедури можуть зменшити деформацію хребця, але не зменшують і навіть можуть збільшити ризик переломів сусідніх хребців. Інші ризики можуть включати переломи ребер, витікання цементу, набряк легенів або інфаркт міокарда (ІМ).
Якщо переломи зумовлені тяжкою травмою, хребет негайно іммобілізують і проводять КТ або МРТ з метою оцінки стабільності переломів. Якщо виявлено травму спинного мозку, необхідно негайно розпочати лікування, призначивши підтримуючу терапію (наприклад, анальгетики, ранню мобілізацію).
Ключові моменти
Більшість переломів хребців виникають внаслідок остеопорозу.
Близько двох третин переломів хребців при остеопорозі перебігають безсимптомно або спричиняють зменшення висоти хребців чи появу кіфозу.
При ізольованому переломі на рівні вище Т4 слід запідозрити рак.
Якщо остеопороз в анамнезі не виявлено, проводять двоенергетичну рентгенівську абсорбціометрію. (DXA).
Заохочують ранню мобілізацію.