- Загальні відомості про переломи
- Переломи зони росту (пластинки росту) у дітей
- Переломи ключиці
- Переломи проксимальних відділів плечової кістки
- Переломи дистального відділу плечової кістки
- Перелом голівки променевої кістки
- Переломи діафізу ліктьової та променевої кісток
- Переломи дистального відділу променевої кістки
- Ізольовані переломи ліктьового відростка
- Переломи човноподібної кістки
- Переломи шийки п'ясткової кістки
- Переломи кінцевих фалангів пальців руки
- Компресійні переломи хребта
- Переломи кісток тазу
- Перелом кульшового суглоба
- Перелом тіла стегнової кістки
- Переломи надп'ятково-гомілкового суглоба
- Переломи п'яткової кістки
- Переломовивих середнього відділу стопи (травма Лісфранка)
- Переломи основи 5-ї плеснової кістки
- Переломи пальця ноги
- Компартмент-синдром
Переломи щиколотки виникають в медіальній або задній кісточці великогомілкової кістки та/або латеральній кісточці малогомілкової кістки. Ці переломи можуть бути стабільними або нестабільними. Діагноз встановлюють за допомогою рентгенографії та іноді МРТ. Лікування, як правило, полягає в накладанні гіпсової пов'язки або використанні надп'ятково-гомілкового ортезу при стабільних переломах, а при нестабільних переломах часто використовується відкрита репозиція з внутрішньою фіксацією (ORIF).
Ресурси за темою
(Див. також «Огляд переломів».)
Переломи надп'ятково-гомілкового суглоба зустрічаються часто і можуть бути викликані травмою за декількома механізмами, але найчастішою є інверсійна травма під час бігу чи стрибків.
Кістки та зв'язки надп'ятково-гомілкового суглоба утворюють «кільце», що з'єднує великогомілкову, малогомілкову, таранну і п'яткову кістки. Усередині кільця стабільність забезпечується
2 кістками: медіальна кісточка великогомілкової кістки та латеральна кісточка малогомілкової кістки
2-ма комплексами зв'язок: медіально - дельтоподібною зв'язкою; латерально – головним чином, передньою та задньою таранно-малогомілковими зв'язками та п'ятково-малогомілковою зв'язкою (див. малюнок Зв’язки надп'ятково-гомілкового суглоба)
Переломи, що порушують цілісність «кільця» в одному місці, часто призводять до пошкодження в іншому місці (наприклад, при переломі однієї кістки часто одночасно спостерігається важкий розрив зв'язки). Якщо переломи ушкоджують ≥ 2 структур, що стабілізують надп'ятково-гомілкове «кільце», суглоб стає нестабільним. Розрив медіальної дельтоподібної зв’язки також призводить до нестабільності суглоба.
Також можливий проксимальний перелом малогомілкової кістки (так званий перелом Мезоннева) - перелом кісточки, оголення надп'ятково-гомілкового суглоба (сполучення між гомілковою та таранною кістками) без дистального перелому малогомілкової кістки. При переломі Мезоннева може пошкоджуватися малогомілковий нерв. У разі відсутності дистального перелому малогомілкової кістки суглоб може бути пошкоджений, тільки якщо розірветься міжкісткова зв'язка між великогомілковою і малогомілковою кістками, що іноді відбувається при проксимальному переломі малогомілкової кістки.
Зв'язки надп'ятково-гомілкового суглоба
Спочатку в місці пошкодження з'являються біль і набряк, які часто розповсюджуються дифузно навколо кісточки.
Діагностика переломів щиколотки
Рентгенологічні дослідження
Іноді проводять рентгенографію та/або МРТ під навантаженням
Рентгенографію щиколотки проводять у передньо-задній, бічній і косій проекціях. Щоб уникнути рентгенографії при низькій ймовірності перелому у пацієнта, часто використовують специфічні критерії (наприклад, Оттавські правила для щиколотки). На підставі Оттавських правил рентгенографія надп'ятково-гомілкового суглоба необхідна тільки якщо пацієнти скаржаться на біль у кісточці та при таких критеріях:
Вік > 55 років
Нездатність навантажити ногу вагою тіла без допомоги відразу ж після травми та у відділенні невідкладної допомоги (підйом на 4 сходинки), з кульганням або без
Болючість кістки в межах 6 см по задньому краю або на верхівці обох кісточок
Переломи щиколотки зазвичай видно на рентгенограмі.
У цій бічній проекції перелом дистального відділу малогомілкової кістки виглядає як незначне просвітлення та розрив (відступ) окістя.
ДОКТОР П. МАРАЦЦІ (DR P. MARAZZI) / НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
Ця бічна проекція показує перелом кісточки дистального відділу малогомілкової кістки.
GUSTOIMAGES/НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
Це поєднаний перелом медіальної кісточки (великогомілкової кістки) і латеральної кісточки (малогомілкової кістки).
НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
Це перелом латеральної кісточки, але поєднаний із переломом медіальної кісточки.
LIVING ART ENTERPRISES, LLC/НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
Також можливий проксимальний перелом малогомілкової кістки (так званий перелом Мезоннева) - перелом кісточки, оголення надп'ятково-гомілкового суглоба (сполучення між великогомілковою та таранною кістками) без дистального перелому малогомілкової кістки.
ЕДВАРД КІНСМАН (EDWARD KINSMAN)/НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
На цьому рентгенівському знімку показано руйнування (розширення) медіальної кісточки (синя стрілка). В нормі простір навколо надп'ятково-гомілкового суглоба має бути симетричним щодо таранної кістки. При супутньому переломі проксимального відділу малогомілкової кістки його називають переломом Мезоннева.
Знімок люб'язно надано лікарем Даніелем Кампаньє [Danielle Campagne], MD.
На рентгенограмі зображений проксимальний перелом малогомілкової кістки. При супутньому розриві (розширенні) медіальної частини надп'ятково-гомілкового суглоба це називається переломом Мезоннева.
Знімок люб'язно надано лікарем Даніелем Кампаньє [Danielle Campagne], MD.
У цій бічній проекції перелом дистального відділу малогомілкової кістки виглядає як незначне просвітлення та розрив (відступ) окістя.
ДОКТОР П. МАРАЦЦІ (DR P. MARAZZI) / НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
Ця бічна проекція показує перелом кісточки дистального відділу малогомілкової кістки.
GUSTOIMAGES/НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
Це поєднаний перелом медіальної кісточки (великогомілкової кістки) і латеральної кісточки (малогомілкової кістки).
НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
Це перелом латеральної кісточки, але поєднаний із переломом медіальної кісточки.
LIVING ART ENTERPRISES, LLC/НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
Також можливий проксимальний перелом малогомілкової кістки (так званий перелом Мезоннева) - перелом кісточки, оголення надп'ятково-гомілкового суглоба (сполучення між великогомілковою та таранною кістками) без дистального перелому малогомілкової кістки.
ЕДВАРД КІНСМАН (EDWARD KINSMAN)/НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
На цьому рентгенівському знімку показано руйнування (розширення) медіальної кісточки (синя стрілка). В нормі простір навколо надп'ятково-гомілкового суглоба має бути симетричним щодо таранної кістки. При супутньому переломі проксимального відділу малогомілкової кістки його називають переломом Мезоннева.
Знімок люб'язно надано лікарем Даніелем Кампаньє [Danielle Campagne], MD.
На рентгенограмі зображений проксимальний перелом малогомілкової кістки. При супутньому розриві (розширенні) медіальної частини надп'ятково-гомілкового суглоба це називається переломом Мезоннева.
Знімок люб'язно надано лікарем Даніелем Кампаньє [Danielle Campagne], MD.
Визначення стабільності допомагає підібрати лікування. Нестабільність може бути явною при огляді та обережній пальпації суглоба. Також слід обстежити колінний суглоб, особливо проксимальний відділ малогомілкової кістки, щоб виключити наявність перелому Мезоннева. У пацієнтів із переломом Мезоннева слід перевірити функцію малогомілкового нерва, попросивши пацієнта здійснити тильне згинання у надп'ятково-гомілковому суглобі.
При переломі медіальної та латеральної кісточок можлива нестабільність.
Якщо зламана лише малогомілкова кістка, і великогомілково-таранний суглоб виглядає нормальним, можна провести навантажувальне рентгенівське дослідження з поворотом ноги назовні; можна виявити підвивих великогомілково-таранного суглоба, при якому очікується нестабільність дельтоподібної зв'язки і, таким чином, надп'ятково-гомілкового суглоба.
Цінні поради та підводні камені
|
Рентгенографію колінного суглоба також слід провести, якщо є ймовірним проксимальний перелом малогомілкової кістки.
Лікування переломів щиколотки
Черевик для реабілітаційної ходьби або гіпсова пов'язка
Іноді - відкрита репозиція із внутрішньою фіксацією (ORIF)
Більшість стабільних переломів надп'ятково-гомілкового суглоба можна лікувати нехірургічним шляхом за допомогою черевиків для реабілітаційної ходьби або гіпсової пов'язки.
При нестабільних травмах надп'ятково-гомілкового суглоба часто проводять ORIF для вирівнювання кісткових фрагментів та більш точного збереження їх вирівнювання у процесі загоєння перелому.
Прогноз, як правило, сприятливий, якщо надп'ятково-гомілкового суглоб стабільний і загоєння відбувається при правильному положенні кісткових фрагментів. Якщо вирівнювання кісткових фрагментів не залишиться правильним, може розвинутись артрит і переломи можуть рецидивувати.
Переломи Мезоннева — це тяжкі ушкодження синдесмозу, що потребують ORIF.
Ключові моменти
Якщо перелом надп'ятково-гомілкового суглоба супроводжується порушенням цілісності кільця, утвореного кістками та зв'язками кісточки, в одній ділянці, то воно часто порушується і в інших ділянках; якщо пошкоджено ≥ 2 структур, що стабілізують це кільце, надп'ятково-гомілковий суглоб стає нестабільним.
Щоб обмежити проведення рентгенографії випадками більш ймовірної наявності перелому, використовуйте Оттавські правила для надп'ятково-гомілкового суглоба.
Стабільність надп'ятково-гомілкового суглоба (від якої залежить вибір методів лікування) оцінюють при безпосередньому обстеженні та, за необхідності, рентгенографічно.
Найбільш стабільні переломи надп'ятково-гомілкового суглоба лікують за допомогою черевиків для реабілітаційної ходьби або гіпсової пов'язки, а при багатьох нестабільних переломах проводять ORIF.
