Переломи дистального відділу променевої кістки

(переломи зап'ястка; переломи Коллеса; переломи Сміта)

ЗаDanielle Campagne, MD, University of California, San Francisco
Переглянуто/перевірено груд. 2022

Переломи дистальних відділів променевої кістки зазвичай виникають внаслідок падіння на витягнуту руку.

(Див. також «Огляд переломів».)

Більшість переломів дистальних відділів променевої кістки зміщені дорсально або під кутом (іноді вони називаються переломами Коллеса); вони є досить поширеними, особливо серед людей літнього віку. Часто перелом зачіпає також шилоподібний відросток. Рідше спостерігається долонне зміщення (так званий перелом Сміта), яке виникає через зігнутого положення зап’ястка в момент травми.

Симптоми та ознаки переломів дистальних відділів променевої кістки

Перелом зап’ястка (перелом Коллеса або Сміта) може призвести до деформації або набряку, що може завдати шкоди медіальному нерву; при ураженні медіального нерва кінчик вказівного пальця німіє, а при спробі зведення пальців до мізинця з’являється слабкість м'язів кисті.

Якщо сила удару є великою, променева кістка може зазнати вклинювання та стати коротшою.

Можуть виникати інші ускладнення (наприклад, скутість, стійка деформація, біль, остеоартрит, складні синдроми регіонального болю), особливо якщо перелом поширюється на або спричинює зміщення чи кутову деформацію променево-зап'ясткового суглоба.

Діагностика переломів дистальних відділів променевої кістки

  • Передньо-задня та бічна рентгенограми

Клінічні прояви, окрім болю, набряку та чутливості при пальпації, можуть включати поворот або зміщення в дорсальному напрямкові дистального відділу променевої кістки (виделкоподібна деформація).

Переломи дистальних відділів променевої кістки зазвичай помітні на рентгенограмах в передньо-задній та бічній проекціях. Інколи необхідно проводити КТ для виявлення внутрішньосуглобових переломів.

Приховані переломи дистального відділу променевої кістки
Сховати деталі
Рентгенологічне підтвердження цього перелому включає розрив цілісності кортикального шару дистального відділу променевої кістки (стрілка) та збільшення трабекулярної щільності дистального відділу променевої кістки.
ДОКТОР П. МАРАЦЦІ (DR P. MARAZZI) / НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА
Перелом дистального відділу променевої кістки
Сховати деталі
Променево-ліктьовий суглоб травмовано, про що свідчить неможливість вирівнювання суглобових поверхонь дистального відділу променевої кістки та дистального відділу ліктьової кістки, яке викликає зміщення.
ДОКТОР П. МАРАЦЦІ (DR P. MARAZZI) / НАУКОВА ФОТОБІБЛІОТЕКА

Лікування переломів дистальних відділів променевої кістки

  • Закрита репозиція

  • Якщо перлом відкритий або якщо закрита репозиція була безуспішною, проводиться відкрита репозиція

  • Волярна пластина

  • Ортопедичне подальше спостереження протягом 1 тижня

Проводять репозицію та іммобілізацію суглоба при розігнутому під кутом 15–30° зап'ястку за допомогою долонної шини або V-подібної шини (див. мал. «Волярна шина» та «U-подібна шина»). Зазвичай вдається провести закриту репозицію. Під час закритої репозиції біль можна контролювати у відділенні невідкладної допомоги за допомогою опіоїдної анальгезії або блокади гематоми.

Волярна пластина

U-подібна шина

У наступних випадках може знадобитися відкрита репозиція з внутрішньою фіксацією (ORIF):

  • Суглоб травмовано або на суглоб поширюється перелом.

  • В результаті перелому виникло надмірне вклинювання кістки (вкорочення).

  • Закрита репозиція не принесла бажаного результату.

Можна використовувати зажими для пальців, щоб допомогти з проведенням закритої репозиції дистального відділу променевої кістки. Вони використовуються для зберігання пальців в витягнутому положенні під час репозиції променевої кістки (якщо у неї є кутове відхилення). Витягнуте положення допомагає відвести в сторону дистальний фрагмент задля подовження променевої кістки.

Пацієнтам слід рекомендувати щодня рухати пальцями, ліктями (якщо вони не іммобілізовані) та плечима, щоб запобігти скутості та піднімати руку, щоб контролювати набряк.

Ключові моменти

  • Більшість переломів дистальних відділів променевої кістки зміщені дорсально або під кутом (іноді вони називаються переломами Коллеса); вони є досить поширеними, особливо серед літніх пацієнтів.

  • Переломи зап’ястя можуть спричинити деформацію або набряк, що, в свою чергу, може завдати шкоди медіальному нерву.

  • Виконайте рентгенограми в передньо-задній та бічній проекціях, які, як правило, демонструють переломи дистального відділу променевої кістки, якщо такі присутні; однак, іноді може знадобитися КТ для виявлення внутрішньосуглобових переломів.

  • Спробуйте виконати закриту репозицію з подальшим шинуванням, але якщо закрита репозиція буде безуспішною, або якщо суглоб травмований чи занадто вкорочений, розгляньте можливість проведення ORIF.