До поширених причин травми очей належать тілесні ушкодження внаслідок нещасних випадків, фізичний напад, спортивні травми (включаючи поранення від пневматичної, пейнтбольної страйкбольної зброї), автомобільні аварії (включаючи поранення подушкою безпеки) або вплив токсичних хімікатів (наприклад, деякі засоби для чищення). Вплив сильного ультрафіолетового світла, наприклад від зварювальної дуги або яскравого сонячного світла, відбитого від снігу, може пошкодити рогівку (див. Поверхневий точковий кератит). Травмуватися може очне яблуко, оточуючі м'які тканини (включаючи м'язи, нерви, сухожилля) та/або кістки очниці.
Загальне обстеження для виявлення травми ока повинне включати наступні елементи:
Визначення гостроти зору
Зовнішній вигляд і реакція зіниць
Діапазон екстраокулярних рухів
Визначення поля зору методом конфронтації
Розташування та глибина рваних ран повік і кон'юнктиви
Розташування будь-яких сторонніх тіл
Глибина передньої камери
Наявність крововиливу у передню камеру або у скловидне тіло, катаракта або відсутність червоного рефлексу
Обстеження сітківки
Визначення внутрішньоочного тиску
За наявності показань — візуалізуючі дослідження
Червоний рефлекс — це нормальне відбиття світла від сітківки. Найкраще він помітний у пацієнтів із розширеними зіницями та на фотографіях — якщо на камері не вибрано функцію «зменшення ефекту червоних очей». Ретельне обстеження склери, переднього сегменту ока (рогівка, кон'юнктива, передня камера, війчасте тіло, райдужна оболонка), кришталика та передніх шарів скловидного тіла найкраще проводити за допомогою щілинної лампи (див. Обстеження за допомогою щілинної лампи). Хоча для обстеження кришталика і деяких із задніх структур ока може використовуватися пряма офтальмоскопія, непряма офтальмоскопія, яка зазвичай проводиться офтальмологом, надає більш детальне і бінокулярне зображення цих структур. Показаннями до проведення непрямої офтальмоскопії є клінічна підозра на аномалії скловидного тіла (наприклад, крововилив, стороннє тіло) та аномалії сітківки. Клінічна підозра може ґрунтуватися на симптомах, механізмах травми, відсутності червоного рефлексу або на аномаліях сітки, помітних при прямій офтальмоскопії.
Оскільки пряму й непряму офтальмоскопію найкраще проводити через розширену зіницю, приблизно за 15–30 хвилин до цього обстеження можна закапати мідріатики за відсутності протипоказань до обстеження ока з розширеною зіницею (наприклад, мілка передня камера, алергія, розрив очного яблука), та з обережністю при вагітності. Перевагу надають тропікаміду 1 % через швидкий початок і відносно коротку дію порівняно з іншими препаратами, такими як циклопентолат. При призначенні очних крапель кожна доза включає лише одну краплю.
Оглядова рентгенограма обличчя не дозволяє адекватно виявити всі сторонні тіла очниці або періорбітальні сторонні тіла. Однак, якщо вона виконується за іншими показаннями, оглядова рентгенограма може показати наявність стороннього тіла, особливо такого, що складається з металу. У таких випадках, щоб підтвердити наявність стороннього тіла, потім виконується КТ або МРТ. КТ або МРТ також проводять для виявлення перелому очниці.
Однак, якщо існує ймовірність наявності металевого стороннього тіла, МРТ не слід використовувати в якості початкового методу візуалізації. МРТ може спричинити додаткове пошкодження ока, викликаючи рух будь-яких металевих сторонніх тіл у магнітному полі. Щоб остаточно виключити металеве стороннє тіло в підозрюваних випадках, якщо для діагностичних цілей необхідне МРТ, слід використовувати скринінгову оглядову рентгенографію.
Загалом оглядові рентгенограми не є корисним діагностичним інструментом для виявлення патології очей та очниці, за винятком виявлення металевих сторонніх тіл. КТ очниць і основи черепа є високодіагностичною, легкодоступною процедурою, надає чудові зображення анатомічної структури кісток і займає менше 60 секунд. Таким чином, КТ є методом вибору у випадках травми або гострої патології, яка потребує термінового втручання, такої як абсцес очниці. Порівняно з КТ, МРТ забезпечує набагато кращу деталізацію верхівки очниці та основи черепа, при цьому для діагностики специфічних патологічних елементів можна використовувати специфічні послідовності. Однак виконання МРТ очниці займає приблизно 45 хвилин, процедура може бути недоступною у невідкладних ситуаціях, а в пацієнтів, які не співпрацюють або страждають на клаустрофобію, можуть відмічатися серйозні артефакти зниження якості.
Використання засобів захисту для очей, окулярів або спеціальних окулярів, виготовлених, наприклад, із полікарбонатних лінз в поліамідній оправі, є простим запобіжним заходом, що значно зменшує ризик травмування.
(Див. також Відшарування сітківки).
